Ein Fenster öffnen, Ausstellung von 45 deutschen Künstler*innen im…

Ausgewählt und transportiert von Paul Maciejowski, vor Ort kuratiert und aufgehängt von Maksym Mazur, Andrii Pidlisniy, Yuri Bolsa, Molly Route, Igor Selemenev.

Open a Window, виставка 45 німецьких художників в Інституті автоматики.

Відібрані та перевезені Павлом Мацейовським, кураторами та організаторами виставки стали Максим Мазур, Андрій Підлісний, Юрій Больша, Моллі Рут, Ігор Селємєнєв.

——————————————————————————————————————–

Anna Mirbach, Ausstellung, „Bouche d´egoût“, vor Wandmalerei von Igor…

Regen fällt global auf alle Häupter.

In Metropolen wäscht er Schmutzsuppe in das feine Geäder ihres Katakombenskeletts.

Sickerwasser ist dort gesellschaftliches Gut.

Der Mund alias Gullydeckel benetzt seine Lippen mit den Tropfen der Natur. Er bettet sie auf Betonfuton, menschlich gebaut.

Geht über das Individuum hinaus. Mundstück des städtischen Unterwasserkörpers.

Ein Pflaster. Beugt Abstürzen vor.

Seine sorgfältig gestalteten Motive verweisen auf Historie, an besonderen Orten der Stadt werden kulturelle und wirtschaftliche Bezüge gezogen.

Ich bin in Kyiv und pause mit Kohle (ein chemischer Katalysator) Gullydeckel ab.

Diese wunderschönen gusseisernen, oft verzierten Objekte,

eigentümlich gestaltet, manche alt, von Tritten poliert, einige neu, mit Kunststoffinlays versehen.

Sie bilden kollektive Narrative. Ich nehme sie als Matrizen für unscharfe, fragmentarisch zusammengesetzte Transparente.

Portale wie ein Wasservorhang.

Wo führen sie hin?

Manches Mal braust der Wassermund, seine schäumenden Lippen speien salzige Tränen aus dem Unterbau.

Doch zuverlässig trägt er Brack auf seinen Wasserarmen in die tiefen Grotten des Orpheusbeckens.

In seine steinerne Kleidung strömen die Jahre.

Inwendig sammelt sich das Geschöpfte, krauses Wasser rauscht in die Vertiefung.

Weiches Wasser in den Höhlungen.

Kyiv im Spätsommer – friedliche Hügelstadt,  Zugewandtheit kondensiert in der Luft.

Regen fällt selten. Die Stadt atmet glücklich.

Ich blende aus. Verschlafe den Alarm.

Анна Мірбах, виставка „Bouche d’egoût“, перед настінним розписом Ігоря Селєменєва.

Дощ падає всесвітньо на всі голови.

У мегаполісах він вимиває бруд у тонкі вени їхнього катакомбного скелету.

Тут вода є суспільним благом.

«Рот», або ж люк, зволожує свої губи краплями природи. Він вкладений у бетонну основу, зведену людьми.

Вона виходить за межі індивідуму. Рот міського підводного тіла.

Штукатурка. Запобігає падінням.

Її ретельно розроблені мотиви посилають до історії, у особливих місцях у місті робляться культурні та економічні зв’язки.

Я в Києві, і використовую вугілля (хімічний каталізатор) для обробки люків.

Ці чудові чавунні предмети, часто оздоблені, мають своєрідний дизайн, деякі старі, зношені від використання, деякі нові, з пластиковими вкладками.

Вони створюють колективні наративи. Я використовую їх як матриці для розмитих, фрагментарно складених прозоростей.

Портали, схожі на завісу води.

Куди вони ведуть?

Час від часу вода шумить у своєму роті, її пінисті губи викидають солоні сльози з підвалу.

Але надійно вона несе у своїх водних руках у глибокі гроти каркасу Орфея.

Роки вливаються в його кам’янистий одяг.

Усередині накопичується творіння, водяні звивини шумлять у вигнутих місцях.

М’яка вода в поглибленнях.

Київ у пізньому літі – мирне місто на пагорбах, ніжність конденсується в повітрі.

Дощ падає рідко. Місто дихає щасливо.

Я відключаюсь. Просипаю будильник.

——————————————————————————————————————–

Ein Picknick im September 2023 in Kyiv, Ukraine.

Durch die Offenheit und Menschlichkeit von Anna Mirbach und Sofie Schnellbach wurde ein Moment geschaffen der in seiner Bedeutung über sich selbst hinausweist. In der Traurigkeit ein Moment des Zusammenseins, in schönen Bildern treffen sich zwei Realitäten bei einem Picknick. Die Gruppe Nahirna22 und mittlerweile zehn deutsche Künstler*innen beginnen langsam einen Dialog.

Пікнік у вересні 2023 року в Києві, Україна.
Павло Мацейовський
Завдяки відкритості та людяності Анни Мірбах і Софі Шнелльбах було створено момент, який за своїм значенням виходить за межі самого себе. У смутку – момент єднання, у прекрасних образах – дві реальності зустрічаються на пікніку. Група Nahirna22 і тим часом десять німецьких художників повільно починають діалог.

——————————————————————————————————————–

„Imagined Cities: Talking about the sounds of the war…

Der derzeit in Leipzig lebende Künstler und Kurator Leon Seidel, hat im Rahmen der Residenz in Kyjiw das Rechercheprojekt „Imagined Cities: Talking about the sounds of the war against Ukraine“ begonnen. Entstanden sind dabei bisher insgesamt fünf Interviews mit ukrainischen Künstler:innen und Kulturschaffenden, die von ihren Sounderfahrungen während des Krieges gegen die Ukraine berichten. Drei dieser Interviews sind ab sofort auf der Streamingplatform YouTube unter diesem Link zu finden.

Леон Зайдель, митець та куратор, який наразі проживає в Лейпцигу, в рамках резиденції в Києві розпочав дослідницький проект „Уявлені міста: Розмови про звуки війни проти України“. До цього часу було проведено загалом п’ять інтерв’ю з українськими митцями та культурними діячами, які розповідають про свої звукові враження під час війни проти України. Три з цих інтерв’ю вже доступні на потоковій платформі YouTube за цим посиланням.

——————————————————————————————————————–

Ausstellung: „parked here (transition continues)“ von Samuel Ellinghoven

Nach meinen vier Wochen Aufenthalt in Kyiv beendete ich die Residency mit der Ausstellung „parked here (transition continues)“ am 17.08.2023 im Studio Room 425 im Instytut Avtomatyky, Kyiv.

Hier zeigte ich Arbeiten, in diesem Zeitraum entstanden sind und lud dazu ein über den thematischen Rahmen der Ausstellung „wie stellen sich die Menschen in der Ukraine ihre Zukunft vor“ zu diskutieren.
Die in der Ausstellung gezeigten skulptural und installativen Arbeiten sehe ich in diesem Zusammenhang als Türöffner und Gedankenspiel, das jedoch nicht versucht irgendeine konkrete Zukunft aufzumachen, sondern er sagt, dass Zukunft nicht ohne die Vergangenheit gedacht werden kann.

Die Ausstellung war dann noch am 19.08.2023 im Rahmen des „Open days“ des Instytut Avtomatyky.

Gezeigte Arbeiten:

  1. untitled, 70 x 40 cm, Heißkleber, 2023
  1. it’s about us, 105 x 50 x 10 cm, Fiberglasgitter, Verbindungsstücke und Handbesen, 2023
  1. untitled, 31 x 16 x 15 cm, Plastikflasche und Heißkleber, 2023
  1. Glory to Ukraine, 60 x 40 x 20 cm, Heißkleber, Autoduftkarte und Schubladengriff, 2023
  1. Choose your monument, 130 x 50 x 17 cm, Lichtabdeckungen, Heißkleber und Plastiksack, 2023

Після чотирьох тижнів перебування в Києві я завершив резиденцію виставкою „зупинені тут (продовження переходу)“, яка відбулася 17 серпня 2023 року у студійному приміщенні 425 Instytut Avtomatyky у Києві. На цій виставці я представив роботи, створені протягом цього періоду, і запросив до обговорення тематичного кільця виставки „як люди в Україні уявляють своє майбутнє“.

Представлені на виставці скульптурні та інсталяційні роботи я сприймаю в контексті відкриття дверей та ігор розуму, які не намагаються відкрити будь-який конкретний майбутній шлях, але стверджують, що майбутнє не можна уявити без минулого.

Виставка також тривала 19 серпня 2023 року в рамках „Дня відкритих дверей“ Instytut Avtomatyky.

Показані роботи:

без назви, 70 x 40 см, гарячий клей, 2023 рік

це про нас, 105 x 50 x 10 см, скловолокно, з’єднувальні елементи та щітка, 2023

рік без назви, 31 x 16 x 15 см, пластикова пляшка та гарячий клей, 2023

рік Слава Україні, 60 x 40 x 20 см, гарячий клей, автомобільна картка з ароматизатором та ручка ящика, 2023

рік Оберіть свій монумент, 130 x 50 x 17 см, світлові кришки, гарячий клей та пластиковий мішок, 2023 рік

——————————————————————————————————————–

Ausstellung: „Observing: Observing“ von Leon Seidel am 05.08.2023 in…

Am 05.08.2023 präsentierte der derzeit in Leipzig lebende Künstler und Kurator Leon Seidel im Rahmen der Künstler:innen-Residenz „Ich komme und Sehe“ entstandene Arbeiten im Nahrina 22, Instytut Avtomatyky in Kyjiw. Unter dem Titel „Observing: Observing“ waren im Raum 425 insgesamt drei sich teilweise im Prozess befindenden Werke zu sehen. Darunter die titelgebende fotografische Arbeit, die Anfang 2024 als Buchpublikation erscheinen wird, die Interview-Reihe „Imagined Cities: Talking about the sounds of the war against Ukraine“ sowie die Installation „Kaffeekränzchen“, die sich explizit mit dem Umgang der deutschen Gesellschaft mit dem Krieg gegen die Ukraine auseinandersetzt.

5 серпня 2023 року художник і куратор Леон Зайдель, який нині мешкає в Лейпцигу, представив роботи, створені в рамках мистецької резиденції „Ich komme und Sehe“ на Нагірній, 22, в Інституті автоматики в Києві. Під назвою „Спостерігаючи: Спостерігаючи“ в кімнаті 425 було представлено три роботи, деякі з яких ще перебувають на стадії завершення. Серед них – однойменна фоторобота, яка буде опублікована у вигляді книги на початку 2024 року, серія інтерв’ю „Уявні міста: розмова про звуки війни проти України“ та інсталяція „Kaffeekränzchen“, яка прямо звертається до того, як німецьке суспільство ставиться до війни проти України.

——————————————————————————————————————–

Ausstellung der Radierungsserie, „If there´s a War the Whole…

„When there´s a War, the Whole World Suffers.“

Die Radierungsserie ist seit dem 24.2.2022 enstanden und basiert auf Hauptereignissen des Krieges, als nicht Ukrainer besitze ich eine andere Emotionalität, die Themen Schwerpunkte sind etwas anders gesetzt, surrealistische Bilder über allgemein Menschliche Gewalt.

Präsentation während der Open Studios des Instytut Avtomatyki.

Виставка серії офортів „Якщо йде війна, то страждає весь світ“ Павла Мацейовського.

Не українець, який з 2016 року створює офорти про війну в Україні, вперше презентує принти в Києві.

Серія офортів створювалася з 24.2.2022 і базується на основних подіях війни.

Презентація відбудеться в рамках Відкритих студій Інституту автоматики.

Common Space, Ausstellung der Gruppe Nahirna 22

Teilnehmer – Yuriy Bolsa, Galina Andrusenko, Oleksandr Bogomaz, Andriy Podlisny, Paul Maciejowski, Wladyslaw Rjaboschtan, Svitlana Agranovska, Sana Shakhmuradova-Tanska, Maxim Mazur, Molly Route

Der Luftschutzkeller des KIA-Gebäudes in Nagirnaya 22 ist der Ort, an dem verschiedene Menschen, seit beginn der russischen Invasion auf der Suche nach Schutz zusammenkamen: Künstler aus örtlichen Werkstätten, Bewohner benachbarter Häuser und normale Bürger, die sich zum Zeitpunkt der Luftangriffswarnung zufällig in der Nähe aufhielten.

Im Herbst 2022 hatten die Mitglieder der Gruppe die Idee, mobile Installationen zu schaffen und bereits vorhandene Kunstwerke im Luftschutzkeller zu platzieren, um den Kontext des Raumes durch kreatives Eingreifen zu manipulieren. Diese Aktionen wurden zum Anstoß für einen Dialog zwischen den Ausstellungsteilnehmern und gelegentlichen Zuschauern und trugen dazu bei, Einflussfaktoren auf die Wahrnehmung von Kunstwerken in ihren jeweiligen Räumlichkeiten zu identifizieren.

Diese Ausstellung trägt diese Objekte sowie Bildmaterial dieser vergangenen Aktionen in einem klassischeren Ausstellungskontext zusammen.

„Спільний простір“, виставка групи „Наґірна 22“

Учасники: Юрій Больша, Галина Андрусенко, Олександр Богомаз, Андрій Подлісний, Пауль Мацієйовські, Владислав Рябоштан, Світлана Аграновська, Сана Шахмуродова-Танська, Максим Мазур, Моллі Руте.

Приміщення протиповітряного сховища будівлі КІА на вулиці Нагірна 22 є місцем, де з початку російської агресії різні люди, шукаючи захист, об’єднувалися: митці з місцевих майстерень, мешканці сусідніх будинків та звичайні громадяни, які випадково перебували поблизу в момент попередження про повітряні атаки.

Восени 2022 року учасники групи мали ідею створити мобільні інсталяції та розмістити вже існуючі художні твори в приміщенні протиповітряного сховища, щоб маніпулювати контекстом простору за допомогою творчого втручання. Ці акції стали стимулом для діалогу між учасниками виставки та випадковими глядачами та сприяли виявленню факторів, що впливають на сприйняття художніх творів у їхніх відповідних просторах.

Ця виставка об’єднує ці об’єкти, а також візуальний матеріал цих минулих дій в більш класичному контексті виставки.

——————————————————————————————————————–

Die Künstlergruppen „Instytut Avtomatyky“ und „Nahirna 22“

Die NGO „Nahirna 22“ ist eine Künstlervereinigung, deren Aktivitäten auf die Entwicklung der lokalen Künstlergemeinschaft abzielen und ein künstlerisches Zentrum das spontan im Raum des Kyiver Instituts für Automatisierung entstanden ist. Die NGO „Nahirna 22“ ist Organisator der Veranstaltung „Tag der offenen Studios“ im Kyiv Institute of Automation.

Die Gruppe „Instytut Avtomatyky“ wurde am 20. Juli 2020 von den Künstlern Maxim Mazur und Andriy Podlisny gegründet, um die Entwicklung des lokalen Kunstzentrums zu fördern dass im Gebäude des Kyiv Instituts für Automatisierung an der Nagírna-Straße 22 entstanden ist. Prioritäten der Gruppe sind die Organisation von Kunstveranstaltungen, Ausstellungsprojekten und die Förderung internationaler Zusammenarbeit von Künstler*innen auf der Grundlage von gemeinsamen Werten in der Kunst.

„Instytut Avtomatyky“ ist mit 10 Mitglieder*innen bedeutend kleiner als die 60 Ateliers umfassende Gruppe „Nahirna22“.

Seit Beginn der russischen Invasion organisieren die beiden Gruppen in Ausstellungsräumen, in und ausserhalb des Gebäudes Ausstellungen, Performances und Konzerte sie verwenden eine Methode der kollektiven Kuration unter Beteiligung von Projektteilnehmern. Die meisten Aktionen fanden während der Bombardierungen im Luftschutzkeller unter dem Gebäude statt.

ГО „Наґірна 22“ – це об’єднання митців, діяльність якого спрямована на розвиток місцевої художньої спільноти та створення художнього центру, який виник у просторі Київського інституту автоматизації. ГО „Наґірна 22“ є організатором події „День відкритих студій“ у Київському інституті автоматизації.

Група „Інститут Автоматики“ була заснована 20 липня 2020 року митцями Максимом Мазуром та Андрієм Подлісним з метою підтримки розвитку місцевого художнього центру, який виник у будівлі Київського інституту автоматизації на вулиці Нагірна, 22. Пріоритетами групи є організація художніх подій, виставкових проектів та сприяння міжнародному співробітництву митців на основі спільних художніх цінностей.

„Інститут Автоматики“ налічує 10 учасників, значно менше, ніж група „Наґірна22“ зі своїми 60 ательє.

З початком російської агресії обидві групи організовують виставки, виступи та концерти як у виставкових приміщеннях, так і за межами будівлі, використовуючи метод колективної кураторської роботи залучених до проекту учасників. Більшість заходів відбувалися під час бомбардувань у приміщенні протиповітряного сховища під будівлею.

——————————————————————————————————————–