Die Ausschreibung für die Residenz

Art

„Assembly Scheme“, Ausstellung im M17 Art Center, Kyiv, 9.11.2023…

„Схема збірки“, виставка в арт-центрі М17, Київ, 9.11.2023 – 4.2.2024

Als Resultat der Zusammenarbeit im Instytut Avtomatyki wurden wir von NAHIRNA22 eingeladen an der Ausstellung „Assembly Scheme“ im M17 Art Center teilzunehmen. Die Ausstellung zeigt Positionen aller Künstler*innen die seit beginn des Krieges unter dem Dach des Instytut Avtomatyki arbeiten.

В результаті співпраці в Інституті автоматики ми отримали запрошення від NAHIRNA22 взяти участь у виставці „Схема збірки“ в арт-центрі М17. На виставці представлені роботи всіх художників, які працювали під дахом Інституту автоматики з початку війни.

The Assembly Scheme project focuses on the phenomenon of the Kyiv Institute of Automation, the art hub, that emerged spontaneously in the building at 22 Nahirna Street. The exhibition brings together 60 artists representing a self-organised community of artists, which is a living organism that develops and transforms, triggering new ideas and reflections of the artists.

The exhibition at the M17 CAC has no chronological sequence and serves as a type of model for an assembly: a symbolic scheme where a set of elements, details, events, is assembled in the viewer’s perception into a coherent structure.

The project is organized by the M17 Contemporary Art Center, Nahirna 22 NGO, Art Support Fund.

The curatorial team:
Svitlana Ahranovska
Yuriy Bolsa
Oleksandr Bohomaz
Nikita Vlasov
Andriy Pidlisnyi
Maksym Mazur

Administrative team:
Marta Nyrkova
Molly Route
Sabina Magnitofon

Join us for the opening on Thursday, 9 November 2023
📍Kyiv, 102-104 V. Antonovycha St.
Free admission to the opening

Проект „Схема збірки“ фокусується на феномені Київського інституту автоматики – арт-хабу, що спонтанно виник у будівлі на вулиці Нагірній, 22. Виставка об’єднує 60 художників, які представляють самоорганізовану спільноту митців, що є живим організмом, який розвивається і трансформується, породжуючи нові ідеї та рефлексії художників.

Виставка в ЦСМ М17 не має хронологічної послідовності і слугує своєрідною моделлю збірки: символічної схеми, де набір елементів, деталей, подій збирається у сприйнятті глядача в цілісну структуру.

Організатори проекту: Центр сучасного мистецтва М17, ГО „Нагірна 22“, Фонд підтримки мистецтва.

Кураторська команда:
Світлана Храновська
Юрій Больша
Олександр Богомаз
Нікіта Власов
Андрій Підлісний
Максим Мазур

Адміністративна команда:
Марта Ниркова
Моллі Роут
Сабіна Магнітофон

Unser Text für die Ausstellung:

„Ich komme und sehe”.

Nine artists from Berlin, Düsseldorf and Leipzig have been working at Instytut Avtomatyki “Common Space” since April 2023, as part of the residency project “Ich komme und sehe”.

The project enables artists based in Germany to work at Kyiv’s Instytut Avtomatyki for one month and to interact with the Kyiv art scene, especially the artists of NAHIRNA22.  Its aim is to foster dialogue and artistic exchange.

At the start of the full-scale invasion many Ukrainian artists were forced to move their studio westwards, although of course very few western artists have come to work in Ukraine. This is true especially for non-journalistic forms of practice from western artists, which seem to be almost absent.  This matters because the languages of journalistic practices are quite different from Fine Art which stores different information in different forms. 

The ‘Ich komme und sehe’ Residency program attempts to address this issue.  But there is a related question here – how is an outsider’s perspective supposed to inform or benefit the experiences of someone living at a time of national crisis?  No one can claim that a group of German artists can feel what Ukrainians are feeling or know as much about the situation as a Ukrainian on the streets of Kyiv. Indeed, this exhibition makes no such claim, rather it seeks to share perspectives as a good thing in and of itself.

Some of the participating artists have been working in Ukraine for many years and some were even born in Ukraine. Others are in Kyiv for the first time. The exhibition features work at differing stages, from finished artworks to the results of experimental research processes. Each one is reflecting the question of how to deal with this serious reality in their art.  Whilst there is no overarching concept to this exhibition, the uniting factor is that all the participating artists were willing and interested to work in Kyiv, in the reality of being at the edge of war. And to tell the story of what they see, in their art.  This exhibition is thus both an act of witness as well as one of solidarity.

The works shown in this exhibition have mostly been created in and around Instytut Avtomatyki this summer 2023 and are inspired by the art, discussions and cooperative exhibitions with the artists of the art group NAHIRNA22. The residency “Ich komme und sehe” was created and organized by the painter Paul Maciejowski. It is funded by the Kunststiftung North Rhine Westphalia, Ministry of Culture and Sciences North Rhine Westphalia, Germany, European Union Culture Moves Europe Fund and The Goethe Institute.

——————————————————————————————————————–

Uncategorized

ICH KOMME UND SEHE – eine Künstlerresidenz in Kyiv

Acht Künstler*innen arbeiten in Jahr 2023 im Kyiver „Institute of Automation“.

Ach Künstler*innen aus Leipzig, Düsseldorf und Berlin arbeiten im Rahmen der Residenz „ICH KOMME UND SEHE“, initiiert vom Düsseldorfer Künstler Paul Maciejowski, von Mai bis Oktober 2023 in Kyiv . Zur Verfügung gestellt ist ein Atelier in dem historischen sowjetischen Gebäude „Institute of Automation“. In dem Gebäude arbeitet seit 2020 die gleichnamige ukrainische Künstlergruppe https://www.facebook.com/InstituteofAutomation mit ca. 60 (vor dem Krieg 120) Mitgliedern, die gegründet wurde, um ein Ort der künstlerischen Selbstorganisation und des Austausches und eine Kraftquelle für die Kyiver Kunstszene in diesen harten Zeiten zu sein.

Im Rahmen des Projektes werden im Zeitraum von Mai bis Oktober 2023 folgende Künstler*innen in Kyiv arbeiten:

Paul Maciejowski (Düsseldorf, Initiator)

Leon Seidel (Leipzig) und Samuel Ellinghoven (Leipzig)

Anna Mirbach (Düsseldorf) und Sofie Schnellbach (Düsseldorf, Brüssel)

Norman Behrendt (Berlin), Nick Crowe (Berlin), Eric Pawlitzky (Berlin)

Weitere Teilnehmer*innen sind wahrscheinlich aber noch nicht ganz sicher.

Die Motivation der teilnehmenden Künstler*innen ist individuell verschieden. Es verbindet sie der Ort, an dem sie arbeiten, und die Entscheidung, das Risiko einzugehen, Kunst auf Basis der ukrainischen Realität in Kyiv zu machen. Auch die moralische Unterstützung der Kolleg/inn/en und das gegenseitige Kennenlernen und voneinander Lernen sind allen wichtig. Ein Aspekt ist dabei die Kommunikation zwischen Menschen in verschiedenen Lebensrealitäten, die sich natürlich und zwangsläufig auch in der Kunst wiederspiegeln.

Persönlichere Beiträge können Sie auf den jeweiligen Seiten der Künstler*innen und im Blog lesen.

Ein zentraler Gedanke ist, den Austausch in die Ukraine hinein (und nicht aus der Ukraine hinaus) zu fördern und so zum Wachstum und Erhalt der Kyiver Kulturlandschaft beizusteuern, indem ein Netzwerk aus Freundschaften und gemeinsamen Initiativen ensteht. Soweit wir wissen ist ICH KOMME UND SEHE in Kyiv gegenwärtig das einzige Projekt seiner Art und wir hoffen, weitere Künstler*innen dazu zu motivieren, ähnliche Schritte zu gehen.

Initiator des Projektes ist der Düsseldorfer Künstler Paul Maciejowski. Die Residenz wurde öffentlich ausgeschrieben und bei den genannten Künstler*innen handelt es sich um jene, die sich erfolgreich beworben haben. Die Residenz „Ich Komme und Sehe“ ist Teil des Projektes: „Pleinair Malerei in Kollaboration mit einem Journalisten in der Ostukraine / Residenz für deutsche Künstler*innen in Kiew“ des Künstlers Paul Maciejowski und wird von der Kunstiftung NRW und dem Ministerium für Kunst und Wissenschaft NRW gefördert.

Die Bewerbungsauschreibung:

Art

Spiegelhand , Дзеркальна рука

DE/UKR Kooperationsprojekte 2024 in Kyiv.

Initiert von Paul Anton Maciejowski, in ´Zusammenarbeit mit Maksym Mazur und der Künstlergruppe Instytut Avtomatyki und Nahirna22.

Gefördert von Kunststiftung NRW, der Exportförderug des Ministeriums für Kunst und Wissenschaft NRW und Goethe Institut Kyiv

Проєкти співпраці між Німеччиною та Україною 2024 у Києві.

Ініційований Паулем Антоном Мацейовським у співпраці з Максимом Мазуром та мистецькою групою «Інститут автоматики» і «Нагірна22».

За підтримки Kunststiftung NRW та програми сприяння експорту Міністерства мистецтва та науки Північного Рейну-Вестфалії.

Eva Neidlinger and Maksym Mazur

Art

Viele Projekte enstehen auch in Deutschland aus den Vernetzungen,…

Проекти в Німеччині та Україні постійно розвиваються завдяки цим мережам.

Anna Mirbach hat die 3 Künstler/-innen aus dem Instytut nach Düsseldorf eingeladen.

With Halyna Abramova @galaled.art
Nazar Ivanyuk @inkkk.inkkk
Andrij Davydenko @dedede.art

I would be happy to see you⛓️🤍

A warehouse
31.01.-14.02.2024
Thu fri sun 5-7pm

Wandtarchive Neubrueckstr 8
40213 Düsseldorf

03.02.2024 6pm a lecture by Evdokia Michailidou @evdokia.michailidou
And Music by Riad Nassar @riadxio

Given a grid.
Handmade and raw, delicate, fine and yielding. Distorted.
It builds space.
An exoskeleton connecting digital and analogue places.
It unfolds a package of connections that are currently inaccessible.

Instytut Avtomatyki stellt bei der Kunstmesse Art Artist Düsseldorf aus.

Інститут автоматики бере участь у мистецькому ярмарку Art Artist Düsseldorf.

SOC.I.A collective stellt bei Eric Pawlitzkies Berliner Galerie „Alles Mögliche“ aus.

http://www.alles-moegliche.com/berlin/soc-i-a-collective/

Art

„Evidence of the Non-Objective“ der Kiewer Initiativgruppe Instytut avtomatyky…

Instytut avtomatyky ist ein experimentelles Kreativlabor, das mimetische Ausdrucksmittel vermeidet und sich auf die Konzepte der Erfahrung durch die Verwendung atypischer Materialien und die Interaktion mit dem Raum konzentriert. Die Gruppe wurde 2020 von Maksym Mazur und Andriy Pidlisnyi gegründet und fördert die Entwicklung des kreativen Umfelds des Kiewer Instituts für Automatisierung durch die Organisation von Kunstveranstaltungen und Ausstellungsprojekten.

📍Teilnehmer der Ausstellung:
Maksym Mazur @maksym_mazur
Andrii Pidlisnyi @andrii.pidlisniy
Yuriy Bolsa @yuriy__bolsa
Leon Seidel @_leonseidel
Nick Crowe und Ian Rawlinson @nickcrowe_ianrawlinson

У галереї Detenpyla @detenpylagallery відкрилася виставка „Докази необ’єктивності“ київської ініціативної групи Institut avtomatyky @in.avtomatyky.

Instytut avtomatyky – це експериментальна творча лабораторія, яка уникає міметичних засобів вираження та фокусується на концепціях досвіду через використання нетипових матеріалів та взаємодію з простором. Група була заснована у 2020 році Максимом Мазуром та Андрієм Підлісним і сприяє розвитку творчого середовища Київського інституту автоматики через організацію мистецьких подій та виставкових проєктів.

Учасники виставки:
Максим Мазур @maksym_mazur
Андрій Підлісний @andrii.pidlisniy
Юрій Больша @yuriy__bolsa
Леон Зайдель @_leonseidel
Нік Кроу та Ян Роулінсон @nickcrowe_ianrawlinson

Art

„External Factors“, 20.1.2024

„Зовнішні фактори“, 20.1.2024

Ausstellung im Instytut Avtomatyki, kuratiert von Maksym Mazur und Andrii Pydlisnyii.

Виставка в Інституті автоматики, куратори – Максим Мазур та Андрій Підлісний.

Юрій Болса
Єва Нейдлінгер @nicinger
Андрій Підлісний
Максим Мазур
Пауль Мацеєвський @paulmaciejowski

Some of the works at the „External Factors“ exhibition were covered with ice, because the temperature in the room was -3 for the last few weeks. People came to the opening and the ice began to melt.

Now it’s -3 again.

Деякі роботи на виставці „Зовнішні фактори“ були вкриті льодом, тому що останні кілька тижнів температура в приміщенні була -3. На відкриття прийшли люди, і лід почав танути.

Зараз знову -3.

Art

The Kyiv Berlin Metro Construction

Am Sonntag, 29.10. präsentierten Norman Behrend und Eric Pawlitzky ihre mehrteilige Skulptur „The Kyiv Berlin Metro Construction“ auf einer Brache mitten in Kyiv in der Kazymuyr Malevich Str. Das Objekt war nur für etwa 20 Stunden zu sehen und wurde an nächsten Morgen in das Kunstzentrum M17 transportiert, wo es ab dem 21. November erneut gesehen werden kann. Hier einige Eindrücke von der Veranstaltung und den gezeigten Objekten.

Будівництво метро Київ-Берлін
У неділю, 29 жовтня, Норман Беренд та Ерік Павліцький представили свою багатоскладову скульптуру „Будівництво метро Київ-Берлін“ на пустирі в центрі Києва на вул. Казимира Малевича. Об’єкт був виставлений лише близько 20 годин, а наступного ранку був перевезений до арт-центру М17, де його можна буде побачити знову з 21 листопада. Пропонуємо вашій увазі деякі враження від події та об’єктів, представлених на виставці.

Art

Förderung von drei Filmprojekten in Kyiv.

Dank der Filmwerkstatt Düsseldorf werden drei Filmemacherinnen unterstützt diesen Winter jeweils einen Monat in Kyiv zu arbeiten und ihre Filmprojekte fortzuführen.

Folgende Projekte werden unterstützt:

Завдяки Filmwerkstatt Düsseldorf три режисери отримають підтримку для роботи в Києві протягом одного місяця взимку цього року та продовження своїх кінопроектів.

Підтримку отримають наступні проекти:

-Eva Neidlinger, „dear hate,“ -Єва Нейдлінгер, „Дорога ненависть“.

-Theresa Münnich, „Ukrainian Dream“ -Тереза Мюнхен, „Українська мрія“
– Andrėja Šaltytė, „Kyiver Zunge 2“ Андрея Шалтита, „Київський зунґе 2“

——————————————————————————————————————–

Art

Epicenter

As I was driving past the armed guards and the various sentry points in the towns which mark the way to Kyiv, I was thinking I should write about them for the blog.  About these free-standing, impromptu sculptural forms which are all to do with controlling movement within space, and ultimately to do with the Russian invasion of Ukraine.  Piles of tank traps on front gardens are necessarily intriguing in the way they mimic modernist sculptures.  So I was thinking to write about that, about the war and how the war is visible in Ukraine even far from the front lines. But actually, having been in Kyi for a few days, what I want to write about instead is a hardware store called Epicenter. 

If you are in any doubt that Ukraine should join the European Union you should just come and walk around one of their hardware stores.  Honestly, as soon as possible Ukraine, PLEASE join the EU and then come and open hardware stores in Germany.  I would be so very grateful!  I will admit to being a bit of a Hardware store nerd, and to being a bit of a fan of fixings, lengths of timber, pipes, insulating materials.  But I can also spend ages wandering around the wallpaper section.  Except back home the wallpaper section is never really big enough to wander around.  Often no more than a few dreary rolls of woodchip sulking next to something which sadly goes on about coffee time. But here, oh my god, Epicenter has an eternity of wallpapers. So many happy slogans, so many swirling patters. If made me giddy, and at the same time sad that I don’t have any walls in Germany that need wallpapering with colourful stacked houses.

To say that there is *everything* in Epicenter is something of an understatement.  If you need wallpaper paste there are something like 50 varieties.  Google Lens wasn’t working for me in the depths of the building so I had no way of translating what the various flavours of wallpaper paste might be.  Suffice it to say the tendency seems to veer towards the encyclopedic in virtually every sub-category.  It’s more like walking round a town than walking round a shop with a range of products that suggest an Obsessive Compulsive Disorder in the buying department. Much like those small stores which will famously stock every whiskey in the world, or every something else, the totality of the offering being more significant that any individual iteration of a product. We are of course in Kyiv, the capital city, so one would expect this to be where you find the grandiose commercial offers. There is something affirming though about being in Epicenter, the normality of the place and the way that a hardware store is always a cathedral to getting-on-with-your-life as well as a document of shabby materialism.  But the hardware store is surely a more acceptable temple of materialism than say the duty free shop or the jewellry store. It manages to wrap that guilt of materialism in a cloak of virtuous utility.  Irrespective of your politics you might agree that life is more pleasant in a world where you can buy a brush for the toilet bowl.

I was cooing the whole morning as I wandered around and picked up a few fridge magnet souvenirs, some working gloves and a bottle of patriotic shaving cream with Patron, Ukraine’s famous bomb disposal sniffer dog, taking pride of place on the front.  As a tourist of course I was intrigued by the things I don’t see back in Germany.  There is shift in aesthetics, slightly more bling, slightly more gold trim and lots and lots more floral.  My favourite aisle was probably the Avenue of Doors, a small installation in itself, which, when you think about it, offers a quite different symbology to checkpoints and tank traps.

Епіцентр

Проїжджаючи повз озброєних охоронців та різноманітні вартові пункти в містах, які позначають шлях до Києва, я подумав, що варто написати про них для блогу. Про ці окремо стоячі, імпровізовані скульптурні форми, які мають відношення до контролю за переміщенням у просторі, і, зрештою, пов’язані з російським вторгненням в Україну. Купи танкових пасток на присадибних ділянках обов’язково інтригують тим, як вони імітують модерністські скульптури. Тож я думав написати про це, про війну і про те, як війна видима в Україні навіть далеко від лінії фронту. Але насправді, перебуваючи кілька днів у Києві, я хочу написати про будівельний магазин „Епіцентр“.

Якщо у вас є якісь сумніви щодо вступу України до Європейського Союзу, просто приїдьте і пройдіться по одному з їхніх будівельних магазинів. Чесно кажучи, якнайшвидше, будь ласка, приєднуйтесь до ЄС, а потім приїжджайте і відкривайте будівельні магазини в Німеччині. Я був би вам дуже вдячний! Я зізнаюся, що я трохи ботанік будівельних магазинів, і що я трохи фанат кріплень, довжини деревини, труб, ізоляційних матеріалів. Але я також можу годинами блукати відділом шпалер. От тільки вдома відділ шпалер ніколи не буває достатньо великим, щоб блукати по ньому. Часто не більше кількох похмурих рулонів деревної стружки, що похмуро стоять поруч із чимось, що сумно розповідає про час кави. Але тут, о Боже, в „Епіцентрі“ є вічність шпалер. Стільки веселих слоганів, стільки закручених візерунків. У мене запаморочилося в голові, і водночас стало сумно, що у мене в Німеччині немає стін, які потребують обклеювання шпалерами з різнокольоровими будиночками, що стоять у стопці.

Сказати, що в „Епіцентрі“ є „все“ – це нічого не сказати. Якщо вам потрібен шпалерний клей, то тут є близько 50 різновидів. У глибині будівлі Google Lens не працював, тож я не мав змоги перекласти, якими можуть бути різні смаки шпалерного клею. Досить сказати, що практично в кожній підкатегорії спостерігається тенденція до енциклопедичності. Це більше схоже на прогулянку містом, ніж на прогулянку магазином з асортиментом товарів, що наводить на думку про обсесивно-компульсивний розлад у відділі продажу. Подібно до тих маленьких крамничок, де, як відомо, є всі сорти віскі у світі, або ще щось, причому сукупність пропозицій є більш значущою, ніж будь-яка окрема ітерація продукту. Звичайно, ми знаходимося в Києві, столиці, тому можна було б очікувати, що саме тут ви знайдете грандіозні комерційні пропозиції. Однак є щось підбадьорююче в тому, що ми знаходимося в „Епіцентрі“, в нормальності цього місця і в тому, що будівельний магазин – це завжди собор, який допомагає влаштувати своє життя, а також документ пошарпаного матеріалізму. Але будівельний магазин, безумовно, є більш прийнятним храмом матеріалізму, ніж, скажімо, магазин безмитної торгівлі чи ювелірна крамниця. Йому вдається загорнути провину матеріалізму в плащ доброчесної корисності. Незалежно від ваших політичних поглядів, ви можете погодитися, що життя приємніше у світі, де можна купити щітку для унітазу.

Я воркував увесь ранок, блукаючи містом, і придбав кілька сувенірів на магнітах для холодильника, робочі рукавиці та пляшку патріотичного крему для гоління із зображенням Патрона, відомого українського собаки-сапера, який посідає почесне місце на фронті. Як туриста, звичайно, мене заінтригувало те, чого я не бачу в Німеччині. Естетика змінилася, трохи більше блиску, трохи більше золота і багато-багато квітів. Моїм улюбленим проходом, мабуть, була Алея дверей, невелика інсталяція, яка, якщо подумати, пропонує зовсім іншу символіку, ніж контрольно-пропускні пункти і танкові пастки.

——————————————————————————————————————–

Uncategorized

Eindrücke vom Atelierundgang am 14. Oktober im Institut

Враження від студійного туру до Інституту 14 жовтня

Erics Installation „Feeling Helpless“ Інсталяція Erics „Відчуття безпорадності“
Nick Crowe zeigt ein Video Нік Кроу показує відео
Norman und Eric an ihren Objekten aus einer Arbeit, die in Kyiv fertiggestellt werden soll.

Норман та Ерік на своїх об’єктах з роботи, яка буде завершена в Києві

Mehr zu unserer Zeit in Kyiv auf

www.ericp.de

Більше про наш час у Києві на